Grohe F-digital deluxe 27 934, Manual

67

•

Парогенератор

повинен

встановлювати

кваліфікований

електрик

. 

Парогенератор

кріпиться

міцно

. 

Його

встановлюють

за

межами

парової

кабіни

та

якнайближче

до

пристрою

керування

 (

на

тому

самому

поверсі

до

 5

м

, 

на

поверх

вище

або

нижче

до

 3

м

).

•

Парогенератор

слід

встановлювати

в

сухому

провітрюваному

приміщенні

зі

стоком

, 

на

поверх

вище

або

нижче

чи

на

тому

самому

поверсі

, 

що

й

парова

кабіна

. (

У

жодному

разі

не

безпосередньо

над

стоком

і

не

в

агресивному

середовищі

.)

Монтаж

труб

Прокладати

труби

має

право

лише кваліфікований

слюсар

-

сантехнік

.

Підключення

води

– 

див

. 

складаний

аркуш

І

, 

рис

. [3].

1.

Редуктор

тиску

 (A) 

або

 (A1) 

вибирають

відповідно

до

національних

і регіональних

норм

– 

див

. 

складаний

аркуш

 I, 

рис

. [3].

2.

До

редуктора

тиску

 (A)/(A1) 

приєднують

водопровід

, 

температура

води

в

якому

не

повинна

перевищувати

 40 °C, 

а

внутрішній

діаметр

труби

якого

не

менший

 12

мм

. 

Тепла

вода

прискорює

процес

нагрівання

.

3.

Редуктор

 (A)/(A1) 

і

парогенератор

з

'

єднуються

шлангом

 (

В

), 

який

входить

у

комплект

.

Не

використовуйте

старі

набори

шлангів

!

УВАГА

!

Перед

підключенням

парогенератора

до

водопроводу

ретельно

промийте

труби

 (

відповідно

до

норм

 EN 806)! 

Таким

чином

можна

уникнути

потрапляння

металевої

стружки

та

інших

сторонніх

предметів

у

систему

парогенератора

.

Монтаж

парових

труб

–

див

. 

складаний

аркуш

 I, 

рис

. [4].

•

Мідна

труба

з

внутрішнім

діаметром

щонайменше

 12 

мм

 (

не

входить

у

комплект

) 

приєднується

до

патрубка

виходу

для

пари

 (

С

). 

Парова

труба

до

парогенератора

встановлюють

строго

горизонтально

.

УВАГА

!

Не

допускайте

западин

і

згинів

трубопроводу

між

парогенератором

і

паровою

кабіною

, 

де

може

конденсуватися

пар

і збиратися

вода

– 

див

. 

складаний

аркуш

 I, 

рис

. [4].

Парова

труба

повинна

мати

якнайменше

згинів

. 

Її

можна

лише

злегка

згинати

з

радіусом

не

більше

 50

мм

. 

Згини

труб

під

гострими

кутами

недопустимі

.

УВАГА

! 

Потік

у

парових

трубах

не

можна

перепиняти

 (

за

допомогою

крана

або

вентиля

). 

Внутрішній

діаметр

парових

труб

в

жодному

місці

не

можна

зменшувати

.

Для

захисту

від

займання

паропроводи

по

всій

довжині

слід

ізолювати

.

Підлога

, 

злив

та

стеля

У

паровій

кабіні

слід

передбачити

відтік

води

. 

Він

прокладається

з урахуванням

загальної

системи

стоку

води

у

приміщенні

користувача

. 

Підлога

повинна

мати

нахил

у

бік

стоку

. 

Для

покриття

підлоги

можна

використовувати

штучні

матеріали

, 

кам

’

яні

плити

тощо

. 

Властивості

поверхонь

і

з

’

єднань

мають

відповідати

таким

самим

вимогам

, 

як

для

звичайної

душової

кабіни

. 

Якщо

у

паровому

душі

необхідно

встановити

стельовий

душ

, 

необхідно

забезпечити

достатню

вентиляцію

приміщення

над

стельовим

душем

. 

Щоб

уникнути

пошкоджень

матеріалів

конструкції

, 

необхідно

передбачити

вологонепроникне

покриття

поверхонь

.

УВАГА

!

Підлога

та

стіни

зі

штучних

матеріалів

під

паровим

соплом

можуть

змінювати

колір

під

впливом

пари

та

гарячої

води

.

Стік

Стік

парогенератора

– 

див

. 

складаний

аркуш

 I, 

рис

. [4].

1.

Стічна

труба

 (

мідна

труба

з

внутрішнім

діаметром

щонайменше

 12

мм

; 

не

входить

у

комплект

) 

приєднується

до

патрубка

 (G½") 

на

парогенераторі

.

2.

Стічну

трубу

приєднують

до

водостоку

за

межами

парової

кабіни

. 

Стічні

води

мають

температуру

приблизно

 95 °C.

УВАГА

! 

Блокування

стічної

труби

 (

наприклад

, 

краном

тощо

) 

недопустиме

.

Незалежно

від

розташування

стічного

отвору

парогенератора

, 

стічна труба

повинна

мати

нахил

до

стоку

. 

Для

цього

парогенератор

прикріплюється

на

настінний

тримач

, 

що

входить

у

комплект

.

Монтаж

парового

сопла

–

див

. 

складаний

аркуш

ІІ

, 

рис

. [6]–[11].

УВАГА

!

Дотримуйтеся

інструкцій

у

технічній

документації

до

монтажних

комплектів

для

парового

сопла

та

температурного

датчика

.

Парове

сопло

встановлюється

в

паровій

кабіні

на

висоті

 50–400

мм

та

виставляється

в

напрямку

під

сидіння

в

приміщенні

. 

Не

направляйте

паровий

потік

на

стіну

, 

сидіння

та

інші

перешкоди

. 

Дотримуйтеся

відстані

щонайменше

 700

мм

від

парового

сопла

.

Монтаж

температурного

датчика

–

див

. 

складаний

аркуш

ІІ

, 

рис

. [12]–[15].

УВАГА

!

Дотримуйтеся

інструкцій

у

технічній

документації

до

монтажних

комплектів

для

парового

сопла

та

температурного

датчика

.

Електропроводка

Прокладати

електропроводку

має

право

лише

спеціаліст

-

електрик

! 

При

цьому

слід

дотримуватися

вимог

міжнародного

стандарту

з

електротехніки

IEC 60364-7-701 (

відповідно

до

норм

Союзу

німецьких

електротехніків

 VDE 0100, 

частина

 701), 

а також

усіх

національних

і

місцевих

розпоряджень

!

Прилад

до

мережі

приєднується

через

пристрій

захисного

вимкнення

(

максимальний

струм

відключення

 30

мА

). 

Живлення

парогенератора

здійснюється

через

штепсельну

розетку

, 

яку

напряму

з

’

єднано

з

блоком

запобіжників

електромережі

– 

див

. 

складаний

аркуш

 I, 

рис

. [5]. 

Після

монтажу

розетка

має

бути

вільно

доступна

. 

На

цьому

проводі

не

можна

встановлювати

вимикач

. 

Див

. 

також

розділ

 "

Автоматичне

відведення

води

".

Обов

’

язково

перевірте

, 

чи

заземлено

електричну

розетку

для

підключення

!

Увімкніть

головний

вимикач

і

перевірте

, 

чи

виходить

пара

.

Головний

вимикач

Під

парогенератором

розташовано

вимикач

, 

який

використовується

лише

для

того

, 

щоб

вимкнути

прилад

на

тривалий

час

. 

Якщо

пристрій

відключити

від

енергоживлення

, 

автоматичне

відведення

води

не

відбувається

!

Вентиляція

Парова

кабіна

, 

яка

використовується

до

двох

годин

поспіль

, 

не

потребує

особливої

вентиляції

.

Парові

кімнати

, 

які

експлуатуються

понад

дві

години

поспіль

, 

з

гігієнічних

і

функціональних

причин

мають

вентилюватися

 (10–20m³/

год

. 

на

одну

особу

).

Вільний

простір

над

паровою

кабіною

не

можна

затуляти

. 

Для

вентиляції

порожнього

простору

над

паровою

кабіною

просвердліть

або

виріжте

отвір

у

стіні

, 

де

розташовано

двері

. 

Мінімальний

розмір

вентиляційного

отвору

– 1000

мм

².

Повітря

заходитиме

через

отвір

біля

підлоги

у

стіні

, 

де

розташовано

двері

, 

або

через

щілину

під

дверима

.

А

отвір

для

виходу

повітря

слід

розташувати

вгорі

на

стіні

або

на

стелі

якнайдалі

від

отвору

для

входу

повітря

. 

Але

не

розташовуйте

його

над

дверима

або

безпосередньо

над

сидіннями

. 

Він

з

’

єднується

з вентиляційною

шахтою

з

виходом

у

відкрите

повітря

. 

Можна

використовувати

вже

наявну

вентиляційну

шахту

. 

Шахта

має

бути

повністю

паро

- 

та

водонепроникна

, 

а

також

витримувати

високу

вологість

. 

Недопустимі

згини

, 

у

яких

може

збиратися

конденсат

, 

оскільки

це

погіршує

вентиляцію

. 

Якщо

збирання

води

не

можна

уникнути

, 

установіть

водовідведення

для

конденсату

. 

Величина

вентиляційного

отвору

має

пропускати

повітря

 10–20

м

³/

год

. 

на

одну

особу

.

Механічне

вентилювання

.

Якщо

тяга

недостатня

 (

наприклад

, 

якщо

тиск

у

приміщенні

з

паровою

кабіною

дуже

низький

), 

установіть

вентилятор

. 

Установлений

вентилятора

має

висмоктуватися

повітря

10–20

м

³/

год

. 

на

одну

особу

.

Передайте

цю

інструкцію

користувачу

обладнання

!

Виробник

залишає

за

собою

право

вносити

зміни

в

технічні

характеристики

.